?

Log in

No account? Create an account

Операція "Бараболя"

Операція "Бараболя" виконана успішно! Вона проходила аж 2 дні. Я зараз така замучена. 2 дні далеко від цивілізації. 2 дні слухання радіо "Дача", де крутили всі відомі ретро-пісеньки. На цьому радіо навіть був розіграш незвичайного призу - робочої бригади, яка б викопала всю бараболю! Хотіла б я його виграти!!! А ще 2 дні я їла одні каші - і це було так смачно!!! Ну і ще знайшла час, щоб почитати свого улюбленого Конан Дойля, а саме "Архів Шерлока Холмса") Це просто насолода!!

Самовчитель графомана

Ось уже кілька днів підряд читаю це творєніє нашого чудового лектора літшколи Антона Санченка barcaroly . Багато умних рєчєй для себе відкрила. Зробила деякі висновки: дєрзать так дєрзать! Ну і ви читайте і робіть свої. Творєніє ще недописане, так шо з нетерпінням чекаю нових розділів!!


Осьо деякі фрази, які запали в душу:


Писати вам варто. В будь-якому разі. Бо письмо прекрасне саме по собі й піднімає людину над собою, а інколи навіть дає єдину можливість зберегти в собі ту людину.


світ навколо нас змінюється швидше, ніж наші уявлення про нього


Краще розчаруватися в кумирі, ніж в писанні


професії закінчуються, а література вічна


Рукописи не горять. Горять вінчестери.


День не пий, два не пий, а в неділю позич, але книжку видай.





 -  То що ж? Не видавати? – обов’язково спитає мене в цьому місці спохмурнілий графоман, а я зовсім нелогічно відповім:



-         Видавати! Обов’язково!

Книжки видають для свята й радощів, а не для пихи і заздрощів


Щедрість має бути абсолютно симетричною. Ти попросив, я подарував. Все. 


Усвідомлена тема робить з графомана автора. Вірність цій темі попри всі вибрики долі робить з автора письменника.
Скільки можна займатися єрундою? Віршики якісь писати, замість народжувати синів, садити дерева й будувати будинки? Мені вже 23... 23, на хвилиночку! А в мене ще навіть дебютна збірка не вийшла! Та Артюр Рембо в моєму віці...




 



Музей фотіків

Була сьогодні в музеї фотоапаратів у себе в Хмельницькому. Виявляється, він єдиний такий на всю Україну і подібні є тільки у Москві та Дрездені. А які там фотіки - просто заглядєніє! Великі, малі, довгі, короткі, різних моделей і фірм, навіть різних століть (є фотіки навіть 19 ст.)! Є куча всяких прибамбасів до фотіків - плівки, об"єктиви, фотопапір і прочі потрібні вєщі. У мене ейфорія!!! Стільки гарних фотіків і стільки їх багато!!! Жаль, шо то все за склом, а то я б усе вже перемацала!
Осьо кілька фоток, зацініть





Нумерологія


 
Нумерология по дате рождения, имени и другим данным

Самые лучшие журналисты, и интриганы.
Бескорыстность, готовность помочь, дружелюбие.

Цель для вас всегда оправдывает средства. Ставя пред собой безумные цели вы всегда ищите разумные подходы.
Терпеливый человек.
Делец.
Несмотря на некоторую неуемность в разговорах можно сказать болтливость вы можете остановиться вовремя.
Не приемлют ни какого риска. Начитаны, умны, зачастую не по годам мудры.
Ваше оружие это обаяние и симпатия людей к вам. Вам совершенно не нужно взламывать замки вам проще обаять сторожа. Вам гораздо проще найти подход к учителю и обаять ( или обмануть чего уж тут скрывать) его, чем учить экзамен. Талантливый организатор направить или научить других - вам гораздо проще, чем сделать самому.
Вы ставить свою жизнь так, что кажетесь незаменимым. Вы упорны в работе и серьезны по отношению к другим людям. Стремление к успеху не должно перерастать в фанатизм, вы должны уметь во время остановиться и сделать передышку. Практически не поддаетесь внешним колебаниям и давлению.
Пройти тест - Нумерология по дате рождения, имени и другим данным
День Рождения:
Месяц Рождения:
Год Рождения:
Имя:
Ведущая рука:
Цвет глаз:
Цвет волос:

Мате

 У мене ціла купа всяких чаїв, а я хочу мате! Мате - то божественний напій! Пам"ятаю, рік тому пила його в Карпатах) Хочу знов повернутися до чудесного дійства - матепиття!
Подаруйте мені калабаса і бомбілью - розцілую вас!

Questions

 Любі френди, питайте мене тут - www.formspring.me/Oksamytka
Чекаю каверзних питань)
 Перший день почався з того, як я вийшла близько 5 ранку на вокзалі у Воловці. Ото там всі орги і позбирались! Познайомилась з Юлею Бабак, яка дуже хотіла спати, тому до самого першого буса вона куняла на лавочці на вокзалі.
А ми намагались розважатись. Веселив здебільшого Коля Давидюк (ото бесплатний клоун!). Я всілася валяти брошку "МАРУСЯ". Шако малював на папірчику всі майбутні події літшколи)
О 8 ранку приїхало ще кілька учасників, вони загрузились в перший бус і поїхали. Я залишилась чекати з Дімою і Тарасом до 11 год. Благо, свою сумку запхала в буса на попечєніє Маринки Єщенко supermarynka ( ото вона мені потім розказувала, як несла мою сумку з поламаними ручками по навісному мосту через Тереблю1)
Майже о 9 прибув поїзд Харків-Ужгород, ним приїхав Завен Баблоян з донькою. Потім аж о 10 приїхало ще кілька учасників - Оленка і Юрко Вітяк (ну той шо Юрій-Антоніо-Віталій - так його прозвала Оля Гончар). Ну і ще учасники з Ужгорода приїхала на електричці в 10 з копійками. Ну і останніми героями, які прибули на станцію - були львівські літєратори. Зауважу, шо надворі була жахлива мряка, дощ всьо лив і лив, шо аж задрало! А я не прихопила жадної парасольки!
Ото було очікування! Я ше ніколи нікого так не вичікувала!
Забралися всі у два буса, червоний і білий (я за іронією долі все потрапляла у білий) та й поїхали. Ото довго їхали! Всі шось знайомились і розмовляли, а я прилипла до вікна, видивляючись прекрасні карпатські краєвиди. Отак і доїхали до моста. Так, то був міст-розхитайка! міст через примхливу брудноводу Тереблю (брудна вода, мабуть, через те, шо тут 2 тижня лили суцільні дощі) подолала з острахом. зате подолала. Ще прикалували мене пірамідки хеопса, повз які також прийшлось проходити. Виявилось, що то протитанкові пірамідки, і їх багато вздовж Тереблі.  Далі нас зустрічав шикарний котедж, в якому ми жили майже цілий тиждень.
Поселилась я на другому поверсі у великій кімнаті для дівчат. Туди вели сходи, і я часто потім на них зашпортувалась (навіть виявила кілька синців вже опісля літшколи)
Потім було знайомство та офіційне відкриття літшколи, де всі учасники казали, хто вони, звідки, яка їх улюблена книга і які історії в житті, пов"язані з літературою, у них траплялись. 
Дуже розважила гра, яку оголосила Марія Придьма, - постановка сценки на певну тему. У моєї підгрупки була тема про молодих літераторів. Ото ми придумали! Мені зробили корону і я грала письменника, який видав бестселер (ото треба точно видати наступного року бестселер!). І ще читала страшно-моторошні рядочки про Курочку Рябу. 
А, я ще забула сказати, яким класним у нас був обід! Саме на цьому обіді всі і здружилися) і далі всі прийоми їжі були веселими і з жвавими обговореннями))
Перша лекція на літшколі була Завена про книжковий ринок в Україні. .
До речі, тренінги (майже всі) проходили на терасі, де ми і приймали їжу. Так шо обід плавно переходив у лекцію - як зазначали учасники. Хоча учасникам давався вільний час 10-15 хв між лекціями на передишку..
Увечері мав би бути літвечір, але він перетворився в музичний, та ще й з розпиванням алкоголю)
Надворі все ще не вщухав дощ, який надавав шумній компанії на терасі ще більшого шуму. В перший же день намітилась ще одна тенденція літшколи - коли було холодно, ходили в коциках, як мумії (особливо на мумію був схожий Стронговськийstrng ).
Цього дня я єдиний раз за всю літшколу лягла раніше - о 10 вечора. Все через те, що спала минулої ночі максимум 2 години, так шо стомлена була нереально. 
Замотавшись в 2 коцики (увечері було холодно, тому вважали, що вночі змерзнемо), заснула міцним карпатським сном.
Осьо на фотці, як ми приїхали в Колочаву і готовимся переходити під дощем навісний дерев"яний міст.

Провінційні приколи

 Оце вчора увечері повернулась з сільського вікенду. Зараз розкажу, як я туди добиралась.
Туди їхала на маршрутці у досить чудернацьких позах (багацько людей набилось у маршрутку!): перша поза - ліва нога зігнута в коліні на підлозі, друга вивернута буквою "Г", і це всьо на сумках і з купою пасажирів, водій всю дорогу з мене прикалувався. Потім зайняла другу позу - сидячи на сумках (чиїхось, звісно), заклала ногу під ногу (один чєл удосужився мене полоскотати по босій п"ятці!).

В маршрутці, поки їхали, було багато розмов, найоригінальніша оцейво
Водій: - Пхайте, дядьку!
Пасажир: - Мені 85 років, вже не пхається!

У селі я мандрувала по замку і була на водоспаді, а також ходила в сусіднє село на Спаса. Так шо я добре кілометрів намотала!
 Літшкола почалась для мене значно раніше, а саме 31 липня, бо через ненаявність прямих квитків з Хмельницького до Воловця вирішила їхати через Львів, використавши цю можливість задля шаленої прогулянки по Львову. Витерпівши 4 години їзди у потязі, я вирушила на чергове відкриття Львова (щораз його відкриваю по-іншому). А, ще залишила важкенну сумку з речами в камері схову. 
Перше негативне враження - те, що трамвайні колії взялися іржою, відповідно, трамваї вже давно до вокзалу не їздять. Оце так. А я так люблю трамвайчики. Пройшовши до вулиці Городоцької, я зрозуміла, чому трамвайчики не ходять: Львів розбомбили в буквальному сенсі цього слова. Виявилось, що вулицю ремонтують до Євро-12. Подивіться на це безобразіє



Після цього всього шоку сіла на лавочку і почала годувати голубів печеними пиріжками. Добре, що в центрі Львова вже ніяких розкопок не проводили, а то це б точно виглядало, як після війни. Зайшла в улюблену книгарню "Є" в неті посидіти, подзвонила Марусі Весні, щоб якось зустрітись. Потім ходила в пошуках банкомата, щоб поповнити рахунок на інтернет, знайшла його в кінотеатрі "Копернік". Мене занесло в улюблену їдальню на Коперніка "Час поїсти" (вона стала улюбленою після минулих відвідин Львова у травні, до того харчувалась в "Картопляній хаті"). Весна подзвонила, і ми через 15 хв зустрілись біля Шевченка. Маруся завела мене в історичний музей, де була експозиція присвячена річці Полтві, а також в цікаву крамничку на площі Ринок. Потім посиділи в неймовірному "Домі легенд" (там смачний чай!) і попрямували знову до площі Ринок, на зустріч з Марією Шунь і Маріанною Кіяновською (пам"ятаю, як Кіяновська в п"яному стані саджала мене на поїзд в Ужгороді у травні). Шукали, де ж посидіти. Зайшли в "Мьюзік Лаб"  і там зависли на кілька годин, п"ючи алкогольні коктейлі. Отакі ми "4 леді кіллер"! Десь була вже 10 вечора, коли ми звідти вийшли. Попрощавшись з Шунь і Кіяновською, ми з Весною пішли на маршрутки. Доїхавши майже до вокзалу, я ще заглянула у "Фрі-Бургер", де роблять чудові хот-доги (добре, що там працюють цілодобово!). Дійшла до вокзалу, навіть знайшла собі для сидіння вільне місце, почитала Макарова, намагаючись не заснути (мій поїзд був о 1 ночі!). Коли 99 поїзд "Київ-Ужгород" прибув, виявилось, що 22 вагон ще мають причепляти, і всі довго і нудно чекали, поки його причеплять. У вагоні ще трохи посиділа в неті і завалилась на кілька годин (шось десь дві начебто) спати.

Пригоди і цікавинки вже суто літшколи у наступних постах

Profile

Бровари
kvita_oksamytka
Кишеньково-приватний paradise

Latest Month

August 2011
S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Tags

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com
Designed by chasethestars